Про бущанина, одного із засновників Організації Українських Націоналістів

04 Лютого 2024, 15:16
95 років ОУН 679
95 років ОУН

Пам
Памятник Є.Коновальцю у Зашкові

Провісниками ОУН були Українська Військова Організація та Легія Українських Націоналістів. Еволюційний шлях до утворення ОУН був довгим і тернистим. Майже десятиліття знадобилось для визрівання плоду української націоналістичної ідеї у остаточній своїй формі — ОУН.

Про одного з її організаторів – нашого земляка, уродженця Буська зі славної родини Чучманів – Сидора Чучмана розповідає Район.Буськ.

Ґрунт для об’єднання націоналістичних сил підготували конференції в Берліні (1927) та Празі (1928). І вже з кінця 1928-го розпочалася підготовка до першого конґресу, на якому мала би утворитися нова політична сила — майбутня Організація Українських Націоналістів (ОУН).

Перший Великий Збір ОУН, відомий як Конґрес Українських Націоналістів, відбувся у Відні 28 січня — 3 лютого 1929 року. В роботі Конґресу взяли участь 30 делегатів (16 — уродженці Галичини, 14 — із Наддніпрянщини). Учасником усіх трьох конференцій був  відомий бущанин, сотник Української галицької армії Сидір Чучман – рідний брат Юліана Чучмана, ад'ютанта Дмитра Вітовського.

З усіх Чучманів він мав найбурхливішу та найімпозантнішу біографію. Закінчив Львівську академічну гімназію (однокласник Євгена Коновальця), факультет права Львівського університету, Ягеллонський університет у Кракові. У 1911 році підсудний «Процесу 101» – показової судової розправи над українськими студентами за вимоги навчання у Львівському університеті українською мовою. В часі Першої світової війни доброволець Легіону Українських січових стрільців, під Перемишлем потрапив в московитський полон, разом з Є. Коновальцем – організатор корпусу Січових стрільців, учасник розгрому більшовицького заколоту на заводі «Арсенал». 

«У листопаді 1918 року старшина штабу Д.Вітовського. Стоїть при проводі залоги головного Двірця. 5 листопада, вертаючого з залогою до Команди Міста, на вулиці Льва Сапіги, біля школи Конарського, ранено його в голову. Попадає в полон. Лежить у лічниці, а опісля опинюється в таборі у Домбю. В січні 1919 року втікає з Домбя. Через Прагу, Відень, Будапешт — продирається до осідку уряду ЗУНР до Тернополя і зголошується до служби. Після короткої відпустки голоситься вдруге в Українськім Уряді, що переніс свій осідок до Станиславова і дістає доручення їхати як провідник спеціяльної місії до Будапешту для закупна воєнних матеріялів. Це доручення виконує з успіхом та доставляє кілька транспортів до Станиславова. Дістає призначення від уряду ЗУНР на військового аташе в Будапешті, а згодом при уряді Диктатора Д-ра Євгена Петрушевича у Відні, де перебуває до 1921 року»,– пишуть про нього «Львівські вісті» у номері від 4 вересня 1942 року.

Після розпаду ЗУНР у 1925 році Сидір Чучман разом з Євгеном Коновальцем емігрують на захід. У Берліні він починає активно працювати у редакції газети «Ост-Европеіше Кореспондент», дописує до відомих журналів « Сурма» та «Розбудова нації». При тому основна його діяльність була в Українській військовій організації. Як політичний пресовий референт він входив до керівництва ЗАДВОР – закордонної делегації військової організації, яку очолював Є. Коновалець. 

Навіть ті, хто не виявляв прихильності до Чучмана, зокрема Володимир Мартинець, згодом секретар Проводу Українських Націоналістів, не мали сумнівів, що С. Чучман був розумною, працьовитою, чесною, доброю людиною. Ба більше. У своїх спогадах В.Мартинець визнає, що сам полковник Є.Коновалець мав « слабкість» до Чучмана. І не дивно: вони були шкільними товаришами ще в гімназії, потім разом студіювали в університеті. Коновалець в особі Чучмана мав біля себе людину, в якій був впевнений, і яка може застерігти його перед можливою небезпекою. Чучман був до певної міри «оком і вухом» Віри (псевдо Коновальця).

«Псевдонім Чучмана був «Степняк». Але він служив лише для внутрішнього вжитку, бо назовні Чучман виступав завжди  під своїм прізвищем. І ніде правди діти, Чучман «шафував» своїм прізвищем для організації: коли треба було полагодити якесь діло чи то з чужинцями, чи з українцями, а не випадало йти полковнику (престиж), не хотів іти Канцлер (конспірація), і не було бажане це Ярому (його німецькість), там йшов Чучман. Взагалі ним не раз «витирано всі кути»,– згадує В.Мартинець.

Листівка до 25-ліття ОУН, видана у Франції
Листівка до 25-ліття ОУН, видана у Франції

Нині варто нагадати, що С. Чучман стояв при витоках ОУН. На Конгрес серед поданих 39 рефератів з проєктами резолюцій була і його доповідь на тему «Політичне становище в Західній Україні». Він увійшов до Проводу ОУН. Опісля представляв ОУН в країнах Балтії та Скандинавії. З початком Другої світової війни вже важко хворим повертається до Львова. Після арешту німцями провідних діячів ОУН та членів уряду Ярослава Стецька від розстрілу гестапівцями С. Чучмана врятувала ...смерть, яка сталася 18 серпня 1942 року. Похований провідний діяч ОУН Сидір Чучман на Личаківському цвинтарі.

 

Полковник Р.Сушко і сотник С.Чучман,1935 рік
Полковник Р.Сушко і сотник С.Чучман

Коментар
17/07/2024 Середа
17.07.2024
16.07.2024