У Скнилові Красненської громади відкрили пам'ятну дошку загиблим землякам

Микола Іванців

Автор(ка)

27 Квітня 2024, 19:59

962

У Скнилові відкрили пам'ятну дошку загиблим землякам

На меморіальній дошці розміщено чотири портрети Захисників України – Петра Солотви, Володимира Кобилюха, Григорія Барчишина та Юрія Солотви. Усі вони поклали власне життя за Україну.

Про це повідомила на своїй фейсбук-сторінці Красненська територіальна громада.

У суботу, 27 квітня, у селі Скнилів за ініціативи директорки Народного дому, сестри одного із загиблих Героїв – Надії Гнип, у приміщенні закладу культури вдячні земляки відкрили меморіальну дошку пам’яті полеглих захисників України зі Скнилова, які ціною власного життя захищали Україну від російських окупантів.

Отець Володимир Стецик відправив панахиду за упокій та освятив меморіальну дошку.

Надія Гнип закликала усіх берегти пам'ять про полеглих Героїв та єднатися у підтримці наших захисників та захисниць.

«Цю меморіальну дошку з портретами Героїв відкрито не для родин загиблих, а для майбутніх поколінь українців, аби вони усвідомлювали та розуміли одну просту істину: українці повинні бути об'єднаними, щирими та працьовитими, аби зробити цю державу сильною та потужною», – сказала вона.

Петро Солотва народився 21 липня 1992 року у селі Скнилові, де й навчався в місцевій школі. Здобув професійно-технічну освіту у Золочівському професійному ліцеї. У 2010-2012 роках служив у Військово-Морських Силах у Севастополі.

У 2014 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Після повернення до цивільного життя працював у будівельній сфері.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів та боронив державу у складі тієї ж 24 бригади імені короля Данила.

Петро загинув 24 березня 2023 року поблизу населеного пункту Нью Йорк Донецької області в результаті влучання протитанкової керованої ракети. У Петра Солотви залишилися батьки, дружина, двоє сестер та двоє братів.

Володимир Кобилюх народився 3 жовтня 1993 року у Скнилові. У 2009 році закінчив місцеву школу і поступив в Державний професійно-технічний навчальний заклад «Червоненське вище професійне училище», після закінчення якого отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «електрогазозварник, водій автотранспортних засобів». Працював оператором сушки зерна. Пізніше працював за кордоном.

Перед повномасштабним вторгненням повернувся в Україну, працював на фірмі «Добрий вечір». Був неодружений.

Призваний на військову службу з мобілізації 15 вересня 2022 року Золочівським РТЦК та СП. Служив в 95 десантно-штурмовій бригаді навідником-кулеметником.

Вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, загинув у бою 23 червня 2023 року поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області.

Григорій Барчишин мав 38 років, колишній футболіст. Чоловік виконував бойові завдання на східному напрямку, де загинув від ворожого артилерійського снаряда.

Григорій був вихованцем львівських «Карпат» та гравцем футбольних клубів «Карпати-2», «Оболонь» та «Чайка». Працював у колишньому Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області.

Після нападу російських загарбників він одним із перших пішов добровольцем у територіальну оборону Києва й невдовзі приєднався до лав ЗСУ.

У загиблого ексфутболіста залишилися батьки, дружина та маленький син.

Юрій Солотва народився 15 травня 1981 року. У 1987 році пішов у перший клас загальноосвітньої школи №64 у місті Львів. Після закінчення девʼяти класів вступив у «Львівський автомобільно-дорожній коледж». З 1998 по 2000 рік проходив строкову службу в Морській піхоті у місті Феодосія.

Юра любив спорт, займався професійно боксом та здобував нагороди! Працював, радів життю, та після повномасштабного вторгнення агресора в березні 2022 року обрав шлях українського воїна, і став на захист нашої Батьківщини. Бажав, щоб діти жили у вільній, соборній, процвітаючій та незалежній Україні! Добровільно пішов у військкомат та був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Юрій був водієм кулеметної групи 3 загону спеціального призначення військової частини А4030. Приймав участь в бойових діях під містами Ізюм та Северодонецьк.

11 липня 2022 року під час виконання бойових завдань, в районі переправи через Сіверський Донець, потрапив під сильний артилерійсько-мінометний вогонь ворога та отримав поранення. Після закінчення лікування повернувся до лав Збройних Сил України, та 25 грудня 2022 року його життя обірвалося. Помер Юрій Солотва у лікарні міста Курахове Донецької області. Похований у Скнилові.