«Хоча бюджет Буської громади стабільно росте, однак оптимізму на наступний рік поки замало» – зізнається головний фінансист

 На нас чекають серйозні виклики, і вони повязані не лише з продовженням війни. 

 Про те, як закінчує рік Буська територіальна громада і чого очікувати в наступному, Район.Буськ спілкується з начальником фінансового управління, депутатом Буської міської ради Михайлом Постолюком.

- Після досить проблемного першого року війни цьогоріч ситуація у господарці громади і, відповідно, фінансах виглядає досить позитивною. Ось візьмем хоча б бюджет. Гроші на розвиток є, роботи виконуються, приміром, тепер не впізнати адмінкорпус, який капітально відремонтовано, на днях відкривається новий ЦНАП.

- Початок війни торік наклав суттєвий негативний відбиток на економіку як країни, так і нашої громади. Визнаймо – усі були шоковані. Виробництво скоротилось, поступлень було обмаль. Ми змушені були двічі  секвеструвати (зменшувати) бюджет. Тому острах  залишився і при плануванні дохідної частини бюджету на цей рік. Однак, на щастя, наші негативні передбачення не виправдались: 2023 рік з самого початку «пішов» стабільно. І те, що ми планували в попередньому, реалізували цьогоріч.

Йдеться, приміром, про 160 мільйонів власних доходів, які не вдалося отримати в перший рік війни. Цьогоріч вони виглядають досить реальними. Бо при запланованих 145 мільйонах гривень на цей рік за перше півріччя Буська громада збільшила надходження на 12,4 мільйона гривень, а за 9 місяців – ще на 6,2 мільйона гривень.

- Перевиконання бюджетних надходжень пояснюють суттєвим збільшенням податку з  військових. Однак для Буської громади цей ПДФО з військових не є таким значним. Чи не так?  До слова,  ваше  ставлення до можливих податкових змін: місцеве самоврядування може позбутись  такого важливого ресурсу.

- Торік Буська громада отримала 5  мільйонів гривень військового збору, цьогоріч очікуємо 7-8 мільйонів. Для порівняння, у наших сусідів Золочівській  та Бродівській громадах – 100-150 мільйонів.

Щодо  можливих  податкових змін. Існує правило, що під час  бюджетного року їх не варто приймати. З іншого боку, – в країні війна. І її економіка та фінанси повинні перш за все забезпечувати військові потреби. Не на часі класти бруківку чи вкладати 100  мільйонів у стадіон. Бо, не дай Боже, і до нас може залетіти ракета, яка в одну мить знищить такий об’єкт . А за  100 мільйонів можна закупити стільки зброї, яка не дозволить долетіти цій ракеті.

Тому, на мою думку, з наступного року ПДФО з військових має поступати у держбюджет, щоб збільшити закупівлі військового озброєння. Інша проблема – можливі зловживання при закупівлях: боротись з корупцією – це нагальне завдання президента та правоохоронних органів. При тому менше буде політичного піару – який мер більше допоміг війську.

- До речі, не беручи до уваги волонтерську діяльність, скільки Буська громада виділила коштів на військові потреби?

- Ми працюємо згідно законодавства. Як правило, фінансуємо цільові звернення від конкретних військових частин. Торік на 500 тисяч гривень були передані субвенції національній гвардії та військовому госпіталю. Цьогоріч – менше – 200 тисяч – на госпіталь. У найближчий час ще 200 тисяч гривень плануємо переказати на потреби військової частини, яка сформована  з наших мешканців. Загалом, при потребі кошти на такі цілі громада виділить без жодних застережень.

- Повернімось до справ громади. Все-таки чим викликаний такий суттєвий ріст поступлень до бюджету? Він, до речі, характерний не лише для Буська.

 - На мою думку, це результат  стабільної, як не на військовий час, роботи усього господарського комплексу західного регіону (Львівщина, Тернопільщина, Франківщина, Волинь, Рівненщина), які зуміли адаптуватися до війни і наростили виробництво. Допомогли і релоковані підприємства зі сходу, активніше запрацювали підприємці. Це і дало такий результат.

 - Продовжимо розмову про виробництво, яке є першоосновою отримання доходів і на підтримку якого влада мала би звертати особливу увагу. Важливий нюанс: Буська громада – одна з небагатьох, більше половини доходів якої формує саме бізнес. Які нині підприємства в категорії бюджетоутворюючих?

 - Погоджуюсь. Маємо віддати належне  місцевому бізнесу – як сільськогосподарському, так і промисловому. Аграрія переживають нелегкі часи, пов’язані з проблемами реалізації вирощеної продукції. Однак головне, що вони і сіють, і жнивують, і годують наших людей. При тому вже давно розрахувались з орендарями за паї.

Серед  флагманів  у промисловості попереду  «Тайфун «плюс» – більше 12 мільйонів гривень ПДФО громада отримає від нього за рік. На третину збільшила податкові відрахування «Фіднова». Стабільно працюють «Арієс Україна» та «Бусол». Незважаючи на постійні зміни у підпорядкування, продовжує підтримувати громаду буське надлісництво ( в межах 2 мільйонів гривень). А ще дякуємо «Медицині  катастроф», яка міцно осіла на наших теренах.

 При тому маємо негативні наслідки  децентралізації, зокрема державних підприємств  ( пошта, поліція, прокуратура, пожежна, податкова, суд) – від них ми тепер отримуємо ПДФО у значно менших розмірах. За останні два місяці суттєво впали надходження від нашої лікарні, кошти у яку громада вкладає великі. А от заробляє це підприємство – досить мало. Та ще й тут працюють на мінімалку. Але сподіваюсь, що скоро ситуація зміниться (повязано з судовими витратами), і підприємство вийде на свій рівень.

 - У наступний рік Буська громада має вступити зі прийнятою Стратегією розвитку до 2027 року На що очікувати?

 - Ситуація є досить непередбачувана. Тому мусимо добре вивіряти свої наступні кроки. Найперше, маємо зважити на продовження війни. Ресурси держави будуть і далі обмежені. При тому в проєкті держбюджету передбачено двічі підвищення мінімальної зарплати: з 1 січня 2024 року – 7100 гривень до 8000 – з 1 липня.

По-друге, у Буській громаді завдяки стабільній роботі зростає індекс податкоспроможності. При цьому обсяг базової дотації зменшується більше ніж утричі. Якщо цьогоріч вона склала 36 мільйонів гривень, то у наступному – лише 11,4 мільйона. А ще мінус 7-8 мільйонів ПДФО з військових. Разом це  30-32 мільйона гривень, які треба чимось компенсувати. Тому наступний рік буде досить скромний як на розвиток громади – коштів бракуватиме.

Більше 60 проєктів вже підготовлено для включення у Стратегію розвитку громади. Переконаний, підтримати можна буде лише деякі з них – вибрати найголовніші, які можна реалізувати і які в підсумку принесуть більшу додаткову вартість.