Відкриваймо таємниці своїх родоводів: як дістатись до сьомого «коліна»?
-
-
>
-
>
-
>
864
Багато з нас зацікавлені у своєму родоводі та походженні, адже знання про предків важливі для розуміння свого коріння. Як саме з'ясувати історію свого роду?
Методів багато: від архівних досліджень до спеціалізованих агентств, що створюють генеалогічні дерева за певну плату. Але можна розпочати і самостійно. Річ в тім, що власноручний пошук – це не просто процес, це своєрідний діалог з минулим, відчуття зобов'язаності перед своїми предками, щоб зберегти їхню пам'ять та знати своє місце в цьому великому дереві життя.
Про такий перший досвід розповідає Район.Буськ.
Часто ми знаємо лише базову інформацію про своїх прямих предків – батьків, дідів та прадідів. З них і починаємо. Це те, що є поруч: розповіді живих, перекази старших, родинні архіви з документами, світлинами. Тобто три прямих «гілки» зафіксувати більш-менш легко. Але для розширення пошуків до «бокових гілок» роду знадобиться вже більше інформації. Для успішних досліджень варто скористатися різними джерелами, такими як книги метричних записів, документи або розповіді старожилів. Особливо корисно переглянути цифрові версії книг, які тепер доступні в електронному форматі. Це значно полегшує пошук і дозволяє швидше знаходити необхідну інформацію.
Мені допомогли церковні метричні записи у трьох книгах з храму «Введення в храм Пресвятої Богородиці» села Сторонибаби Красненської громади, які охоплюють період від 1835 до 1941 року. Важливо починати своє дослідження з найближчої за часом книги, поступово занурюючись у «крону» родинного дерева. Головне – одразу знайти «свій номер», за яким записана у книзі хата ваших родичів. Це особливо важливо, коли маєте однопрізвищників (і не одного). А далі усе просто. Читаєте запис: ім’я народженої дитини, дата народження і хрещення, прізвища та імена, з яких вони родин, а ще й дізнаєтесь прізвища хрещених.
Щодо власних пошуків. Третя, найсучасніша книга дозволила суттєво оновити бокові гілки родинного дерева, підтвердити відомі родинні стосунки, виявити забуті. Це особливо важливо, тому що деякі з їх представників і нині живі.
За допомогою другої книги вдалося сформувати четверте коліно, а перша – найстаріша книга – дозволила добратись до п'ятого і шостого рівнів мого родинного дерева і виявити цікавий факт: мої предки переселились до Сторонибаб з сусіднього Утішкова. А я все дивувався, що тут й досі багато моїх однопрізвищників.
Зрозуміло, що глибші пошуки потребуватимуть роботи в архівах. Є багато посилань, щоб звузити розшуки. Є і багато дослідників, котрі займаються генеалогією. Є такі у нашій громаді – сподіваюсь, вони можуть допомогти.
Нині усі три книги зацифровані. Тож ті мої односельці, хто має намір дослідити свій рід, можуть скористатися електронними файлами:
Метрична книга народжених Сторонибаби 1835-1872.pdf
Метрична книга народжених Сторонибаби 1872-1910.pdf
Метрична книга народжених Сторонибаби 1911 -1941.pdf
А ще маю прохання до односельців, бо сподіваюсь, що робота над дослідженням свого роду активізує усіх нас до збору матеріалів для написання історії села Сторонибаби. Початок уже зроблено. Деякі матеріали має Наталя Кульчицька, яка зберегла дослідження свого батька Ярослава Постолюка – першого голови відновленої за незалежної України Сторонибабської сільської ради. Переконаний, що у кожній родині є матеріали (книги, документи, рукописи, світлини тощо), які допоможуть у написанні історії рідного села.
